Автоматизоване 3-D комп’ютеризоване вимірювання орбіти

Робота з’явилася у результаті наукової співпраці між Університетом Гельсінкі та Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця.

Автори статті – Рісто Контіо, Томмі Вілкман, Каррі Мезімякі, Юрій Чепурний, Антті Асікайнен, Алексі Хаапанен, Арто Путала, Марко Мікконен, Аліна Слободянюк, Андрій Копчак.

Метою дослідження було виміряти глибину, об’єм та площу поверхні неушкодженої людської орбіти за допомогою автоматизованого методу сегментації КТ та оцінити кореляції між глибиною, об’ємом та площею поверхні. Додатково було оцінено відносне збільшення об’єму та площі поверхні пропорційно до діагоналі орбіти.

Проаналізовано дані КТ 174 пацієнтів. Усередині орбіт була вставлена сферична сітка, що складається з тетраедричних елементів, до моменту зіткнення з кістковими межами. Виміряно об’єм орбіти, площу поверхні та їх кореляції. Для валідації використовували ICC.

Різниці між статями були значними (p < 10−7), але не було різниці між сторонами. Порівнюючи більшу і меншу орбіти, парний t-тест виявив значну різницю в групах (p < 10−10). Проста лінійна модель (Volume~1 + Gender + Depth + Gender:Depth) показала, що лише глибина мала значний вплив на об’єм (p < 10−19). ICC були 1.0.

Вимірювання об’єму орбіти, глибини та площі поверхні, засновані на автоматизованому алгоритмі сегментації КТ, продемонстрували високу повторюваність та надійність. Орбіти чоловіків в середньому на 14% більші. Не було різниці між сторонами.

Співвідношення об’єму та площі поверхні не відрізнялось між статями і становило приблизно 0.75.

Посилання на статтю (англ. мовою)