Кафедра щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій ІПО НМУ ім. О.О. Богомольця з гордістю представляє результати наукового дослідження аспірантки Ольги Буртин, присвяченого пошуку нових прогностичних та предиктивних маркерів для пацієнтів із плоскоклітинним раком порожнини рота (OSCC). Робота опублікована в журналі Experimental Oncology (2024, том 46, вип. 2).
Плоскоклітинний рак порожнини рота є агресивним захворюванням, яке часто супроводжується високим рівнем рецидивів і низькою виживаністю пацієнтів. Сучасні методи діагностики та прогностики, такі як біопсія, залишаються інвазивними та не завжди точними. Це створює необхідність у розробці нових підходів, що дозволяють виявляти рак на ранніх стадіях і прогнозувати відповідь на лікування.
Дослідження ґрунтувалося на аналізі рівнів експресії мікроРНК-21, мікроРНК-155 і мікроРНК-375 у слині 61 пацієнта з OSCC (стадії II–IV). Для вимірювання рівнів мікроРНК використовувалась методика ПЛР у реальному часі.
МікроРНК-21 і мікроРНК-155: Виявлено значно підвищені рівні у пацієнтів із ОССС порівняно зі здоровими добровольцями.
МікроРНК-375: Навпаки, її рівень був знижений у пацієнтів із раком.
Дослідження показало зв’язок між рівнями мікроРНК і клінічними характеристиками захворювання:
Високі рівні мікроРНК-21 і мікроРНК-155 корелювали з поширеністю пухлини (T за TNM) та наявністю метастазів у лімфатичних вузлах.
Підвищений рівень мікроРНК-375 демонстрував зворотний зв’язок з цими показниками.
Пацієнти, які добре відповідали на неоад’ювантну хіміотерапію (НАХТ), мали нижчі рівні мікроРНК-21 і -155 та вищі рівні мікроРНК-375 у слині, що дозволяє використовувати ці біомаркери для оцінки ефективності терапії.
Простота: Збір слини є неінвазивним і зручним для пацієнта.
Точність: Аналіз мікроРНК дозволяє прогнозувати перебіг захворювання та ефективність лікування.
Персоналізація: Можливість адаптації терапії відповідно до індивідуальних особливостей пацієнта.
Ці результати відкривають нові горизонти у впровадженні слинових біомаркерів у клінічну практику. Використання мікроРНК може стати ключовим етапом у переході до персоналізованої медицини у лікуванні раку порожнини рота.
Детальніше про дослідження читайте у журналі Experimental Oncology.
Кафедра щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій продовжує впроваджувати інноваційні підходи для підвищення ефективності лікування пацієнтів.
У міжнародному науковому журналі Polski Merkuriusz Lekarski (Polish Medical Journal) опубліковано статтю «Maxillofacial surgical care transformation during COVID-19 and war in Ukraine: Hospital experience», присвячену змінам у роботі щелепно-лицевої служби в умовах двох масштабних викликів — пандемії COVID-19 та повномасштабної війни
Дослідження медіаторів запалення є ключовим для розробки нових методик реабілітації, заснованих на індивідуальних особливостях кожного пацієнта
Грант Erasmus+ для аспірантів отримала асистентка Кафедри Анна Романова
Доцент Роман Паливода поділився секретами успішного спікерства та психологією ораторського мистецтва