Студентам – про патології СНЩС

Патологія скронево-нижньощелепного суглобу було присвячено чергове засідання наукового студентського гуртка Кафедри, яке відбулося в приміщення бібліотеки НМУ 20 січня 2024 р.

Близько 60-70% дорослого працездатного населення мають ознаки розладів скронево-нижньощелепного суглоба. Лише кожен четвертий виявляє в себе або звертається зі скаргами до лікаря (жінки – в чотири рази частіше за чоловіків). Це можна пояснити великими адаптивними та компенсаторними можливостями суглобу. 90-95% захворювань СНЩС можливо нейтралізувати консервативним шляхом, і лише менше 10% випадків потребують хірургічного підходу та тактики (Cowman S. Commentary on Forensic and non-forensic psychiatric nursing skills and competencies for psychopathic and personality disordered patients. Bowen, M and Mason T (2012) Journal of Clinical Nursing).

Під час війни, за впливу великої кількості хронічних стресових факторів, розладів сну патології СНЩС виявляються все частіше. Ця клінічна проблема має мультидисциплінарний характер через значну кількість причин та тригерних факторів.

Після теоретичної базової лекції доц. Романа Паливоди про анатомію, гістологію, ембріологію, кінематику, біомеханіку СНЩС, гуртківці відпрацювали алгоритм обстеження класичного пацієнта з патологією СНЩС, розбившись попарно, здійснили пальпацію суглобу та мязів.

Патології СНЩС можуть діагностуватися на первинній ланці надання медичної допомоги лікарями загальної практики сімейної медицини або інтерністами. На цьому етапі важливо якісно діагностувати та призначити відповідне лікування, а за потреби – скерувати до відповідного вузького спеціаліста (ендокринолога, невролога, імунолога, ревматолога, оториноларинголога та ін.).

Асистент Кафедри, PhD з медицини Тетяна Павличук розповіла про показання та методику проведення артроцентезу та артроскопії. Разом з досвідченими лікарями студенти проаналізували декілька клінічних випадків.