6 серпня 2025 року американське видання The New York Times опублікувало велику статтю «Rebuilding Faces, Lives and a Sense of Self in Ukraine» («Відновлення облич, життя та відчуття себе в Україні»), присвячену роботі українських лікарів, які відновлюють обличчя поранених під час повномасштабної війни. Автори матеріалу — Марк Сантора, Лаетітія Вансон та Дарія Мітіук — висвітлюють медичні, етичні й психологічні аспекти однієї з найскладніших сфер сучасної хірургії: реконструкції обличчя після тяжких бойових травм.
“Обличчя — це вікно до ідентичності та емоцій. Втратити його — означає втратити відчуття себе,” — наголошують автори статті. У пацієнтів із мінно-вибуховими пораненнями найчастіше уражаються нижня та верхня щелепи, орбіти, кістки черепа, м’які тканини. Це призводить не лише до втрати базових функцій — мови, жування, дихання — а й до глибокої психологічної ізоляції.
Серед цитованих у статті експертів — завідувач Кафедри щелепно-лицевої хірургії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук Андрій Копчак. «Солдат втрачає ногу — і суспільство називає його героєм. Але якщо він втрачає обличчя — він стає примарою», — зауважує д-р Копчак.
Стаття The New York Times описує, як 3D-друк і комп’ютерне моделювання дали українським хірургам інструменти, що дозволяють проводити надточну реконструкцію:
«Ми скануємо череп, створюємо цифрову модель і друкуємо титанові пластини шар за шаром. Це як зібрати розбиту вазу. Кожен уламок має значення», — пояснює Андрій Копчак, демонструючи КТ щелепи одного з пацієнтів.
Описані випадки, коли пацієнтам доводилось проходити десятки операцій — часто не для удосконалення, а для виправлення попередніх втручань.
Окрему увагу в матеріалі приділено психологічному виміру. У багатьох пацієнтів розвивається посттравматичний синдром, депресія, соціальна ізоляція. Часто саме родина і волонтери забезпечують основну підтримку.
«Психологічне навантаження — нещадне. Уявіть, що ви дивитеся в дзеркало і не впізнаєте себе. А тепер уявіть, що вас так бачить ваша дитина або дружина», — каже д-р Копчак. «У нас один психолог на сотні поранених військових. Це хороша людина, але він не був підготовлений до такого», — додає він.
Важливою темою публікації є внесок іноземних медичних команд, які від початку повномасштабного вторгнення допомагають українським хірургам і пацієнтам. У статті згадуються такі ініціативи:
Крім того, французькі колеги поділилися протоколами реконструкції орбіт, а фінські хірурги допомогли виконати складні нейрореанастомози. Всі ці програми діють у партнерстві з українськими лікарями, а окремі випадки лікування супроводжуються міжнародними телемедичними консиліумами
Стаття The New York Times — це міжнародне визнання української щелепно-лицевої хірургії як галузі, що стрімко розвивається, попри умови війни. Це також визнання сили пацієнтів, які не здаються, та лікарів, які працюють на межі можливого.
Кафедра щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій ІПО НМУ ім. О.О. Богомольця продовжує роботу над удосконаленням методів реконструкції, впровадженням інноваційних технологій, навчанням молодих лікарів та міждисциплінарною співпрацею з фахівцями в Україні та за кордоном. Робота наших спеціалістів — це внесок у медичну оборону країни та відновлення людської гідності.
Посилання
Професори Андрій Копчак та Юрій Чепурний поділились досвідом лікування військової травми за роки війни
Захід став важливою платформою для фахового обговорення клінічних підходів та сприяв посиленню міжкафедральної співпраці
Спільні дослідження присвячені захворюванням та травматичними ураженням скронево-нижньощелепних суглобів
Курс був присвячений сучасним підходам до діагностики та хірургічного лікування складних краніофаціальних патологій, зокрема унікорального краніосиностозу та гіпертелоризму
