Тотальна реконструкція нижньої щелепи

Заміщення тотальних дефектів нижньої щелепи з втратою обох скронево-нижньощелепних суглобів — надзвичайно рідкісне й технічно складне хірургічне втручання, що потребує найвищого рівня міждисциплінарної взаємодії, сучасного технологічного забезпечення та досвіду в мікросудинній хірургії.

Подібні дефекти найчастіше виникають внаслідок важких травм, онкологічних уражень, кісткових дисплазій або хронічного остеомієліту. Завдяки стрімкому розвитку CAD-CAM технологій стало можливим високоточне віртуальне планування операцій, виготовлення хірургічних шаблонів для резекції уражених тканин та забору мікросудинних клаптів, створення індивідуалізованих титанових імплантатів для реконструкції щелепи, включаючи двокомпонентні ендопротези СНЩС, а також планування подальшої дентальної реабілітації пацієнтів.

У світовій літературі описано менше 20 випадків тотального заміщення нижньої щелепи пацієнт-специфічними конструкціями з одночасним ендопротезуванням обох скронево-нижньощелепних суглобів. Один із таких випадків було виконано співробітниками нашої Кафедри у 2016 році та описано в міжнародному науковому виданні.

Нещодавно на одній із клінічних баз Кафедри щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій ІПО НМУ ім. О.О. Богомольця було здійснено ще одну високотехнологічну реконструкцію нижньої щелепи. Пацієнтка, яка з 2008 по 2021 рік перенесла близько 10 оперативних втручань з приводу хронічного остеомієліту, включаючи численні резекції нижньої й частково верхньої щелеп, а також спроби кісткової пластики аутотрансплантатами з клубової кістки та ребра. Всі попередні реконструктивні спроби виявились безуспішними.

Завдяки злагодженій роботі мультидисциплінарної команди нашої Кафедри було виконано тотальну реконструкцію із використанням індивідуалізованого титанового імплантата нижньої щелепи з елементами двобічного ендопротезування СНЩС та аутотрансплантатом малогомілкової кістки з м’якотканинним компонентом на судинному анастомозі.

Наразі пацієнтка почувається задовільно, триває підготовка до наступного етапу лікування — дентальної реабілітації, що включає імплантацію в ділянці аутотрансплантата та субперіостальну імплантацію верхньої щелепи.

Цей випадок — ще один внесок у розвиток сучасної щелепно-лицевої реконструкції в Україні, який підтверджує провідну роль Кафедри в імплементації новітніх хірургічних та цифрових технологій у лікування пацієнтів із надскладними патологіями.