Синовіальний хондроматоз СНЩС

Кафедра щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій ІПО НМУ ім. О.О. Богомольця представляє рідкісний клінічний випадок синовіального хондроматозу скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС).

Пацієнтка звернулася зі скаргами на дискомфорт при відкриванні рота у ділянці лівого СНЩС та появу «кульки» в проєкції суглоба. Протягом року утворення поступово збільшувалося в розмірах і стало помітним зовні. Обмеження амплітуди відкривання рота не відзначалося, що ускладнювало своєчасне розпізнавання патології.

За даними комп’ютерної томографії підтверджено наявність великої кількості хондроматозних утворень у порожнині суглоба, характерних для синовіального хондроматозу.

Кілька слів про патологію

Синовіальний хондроматоз — це доброякісне пухлиноподібне ураження, за якого в синовіальній оболонці відбувається хондрометаплазія з утворенням численних гіалінових хрящових вузликів. З часом вони кальцифікуються, відокремлюються й перетворюються на вільні внутрішньосуглобові тіла. Переважно уражаються великі навантажені суглоби (колінний, кульшовий), а залучення СНЩС вважається рідкісним і описується переважно у вигляді поодиноких клінічних випадків.

Клінічно для синовіального хондроматозу СНЩС характерні біль у ділянці суглоба, преаурикулярний набряк, обмеження відкривання рота, крепітація та/або клацання, можливі девіація нижньої щелепи та поступові оклюзійні зміни. У ранніх стадіях захворювання симптоми можуть імітувати звичні внутрішньосуглобові розлади (дисфункцію або дислокацію диска), що призводить до затримки діагностики.

Методами вибору для візуалізації є КТ/КЛКТ та МРТ. КТ дозволяє виявити множинні кальцифіковані вільні тіла, оцінити ерозію головки нижньої щелепи та стінок суглобової ямки; у більшості пацієнтів вогнища розташовані переважно в верхньому відділі суглоба. МРТ має перевагу в діагностиці некальцифікованих хрящових вузликів і суглобового випоту, що підвищує чутливість дослідження на ранніх стадіях.

Лікування є хірургічним і полягає у видаленні внутрішньосуглобових тіл, за потреби — у поєднанні з частковою або тотальною синовектомією. Залежно від поширеності процесу застосовують артроскопічні техніки або відкриту артротомію. За умови повного видалення змінених тканин прогноз загалом сприятливий; рецидиви описують як поодинокі, а злоякісне переродження в синовіальну хондросаркому є вкрай рідкісним.

Хірургічне лікування в нашому клінічному випадку

З огляду на значні розміри та кількість внутрішньосуглобових тіл пацієнтці виконано оперативне втручання — видалення хондроматозних тіл лівого СНЩС із завушного доступу. Післяопераційний перебіг проходить під динамічним наглядом із контролем функції суглоба, об’єму рухів і стану м’яких тканин у ділянці операції.

Cиновіальний хондроматоз СНЩС — рідкісна патологія, яка може маскуватися під звичні дисфункції суглоба. Своєчасна візуалізаційна діагностика та адекватне хірургічне лікування забезпечують гарні функціональні результати, дозволяють уникнути деформацій та зменшують ризик рецидиву.