Мультицентрове дослідження травматичної ретробульбарної гематоми

Фахівці Кафедри щелепно-лицевої хірургії НМУ ім. О.О. Богомольця долучилися до міжнародного наукового дослідження, присвяченого одній із найнебезпечніших ургентних ситуацій у щелепно-лицевій травматології – травматичній ретробульбарній гематомі. Серед авторів публікації – представники Кафедри: професор, д.мед.н. Андрій Копчак та доцент Кафедри, PhD з медицини Тетяна Павличук.

Робота має назву Traumatic retrobulbar hematoma: a European multicenter study. У ній проаналізовано клінічні особливості, діагностичні підходи, методи лікування та результати у пацієнтів із посттравматичною ретробульбарною гематомою, які проходили лікування в європейських центрах щелепно-лицевої хірургії.

Чому ця тема важлива

Ретробульбарна гематома – це скупчення крові в орбіті позаду очного яблука. Попри відносну рідкість, цей стан належить до потенційно загрозливих для зору ускладнень травми обличчя та орбіти. Підвищення тиску в орбітальному просторі може призвести до компресії зорового нерва, порушення кровопостачання сітківки та розвитку незворотної втрати зору.

Саме тому для щелепно-лицевих хірургів, офтальмологів, нейрохірургів, лікарів невідкладної допомоги та інших спеціалістів, які працюють із травматичними пацієнтами, критично важливими є раннє розпізнавання симптомів і своєчасне ухвалення рішення щодо лікування.

Що вивчали дослідники

У дослідження було включено 77 пацієнтів із посттравматичною ретробульбарною гематомою, які лікувалися у європейських хірургічних центрах у період з 2015 по 2024 рік. Автори проаналізували вік і стать пацієнтів, причини травми, супутні захворювання, прийом антикоагулянтів або антиагрегантів, наявність переломів лицевого скелета, супутні ушкодження, клінічні симптоми, дані комп’ютерної томографії, методи лікування та функціональні результати.

Найчастішими причинами травми були падіння зі сходів або з висоти, падіння з рівня власного зросту, а також напади. У більшості пацієнтів ретробульбарна гематома поєднувалася з переломами кісток орбіти або середньої зони обличчя. Комп’ютерна томографія була основним методом візуалізації, що дозволяв не лише підтвердити наявність гематоми, а й оцінити її локалізацію та пов’язані кісткові ушкодження.

Основні клінічні прояви

Серед найчастіших симптомів і клінічних ознак ретробульбарної гематоми автори виділили:

• проптоз – випинання очного яблука;
• обмеження рухів ока;
• підвищення внутрішньоочного тиску;
• порушення реакції зіниці на світло;
• зниження гостроти зору;
• диплопію – двоїння в очах.

Ці ознаки мають бути частиною рутинного огляду пацієнтів із травмою орбіти та середньої зони обличчя, особливо у випадках високої енергії травми, множинних переломів або супутніх ушкоджень ока.

Лікування та результати

Більшість пацієнтів отримували комбіноване лікування – медикаментозне та хірургічне. Найпоширенішим хірургічним методом була латеральна кантотомія з кантолізом — ургентна процедура, спрямована на зниження тиску в орбіті та попередження компресії зорового нерва.

За результатами дослідження, повне відновлення зору було досягнуте у 51,9% пацієнтів, часткове відновлення – у 29,9%, тоді як у 10,4% випадків настала сліпота. Автори встановили, що гірший прогноз був статистично пов’язаний з інтракональною локалізацією гематоми та наявністю супутнього ушкодження ока. Водночас вік пацієнта, розмір гематоми, тип лікування, час початку лікування та прийом антитромботичних препаратів не показали достовірного зв’язку з гіршим зоровим результатом.

Значення дослідження для клінічної практики

Мультицентровий характер роботи дозволив узагальнити досвід різних європейських щелепно-лицевих центрів і краще окреслити фактори ризику, діагностичні критерії та прогностичні ознаки ретробульбарної гематоми.

Для України ця тема має особливе значення в умовах повномасштабної війни, коли кількість пацієнтів із тяжкими мінно-вибуховими та вогнепальними ушкодженнями обличчя, орбіти й середньої зони лицевого скелета суттєво зросла. У таких випадках своєчасна міждисциплінарна взаємодія щелепно-лицевих хірургів, офтальмологів, нейрохірургів, оториноларингологів, анестезіологів і реабілітологів є визначальною для збереження не лише анатомічної цілісності, а й життєво важливих функцій – зору, дихання, жування, мовлення та соціальної адаптації пацієнта.

Участь представників Кафедри в такому дослідженні підтверджує інтеграцію української щелепно-лицевої хірургії в європейський науковий простір і демонструє важливість обміну клінічним досвідом у складних напрямах травматології обличчя.

Висновок

Ретробульбарна гематома залишається рідкісним, але надзвичайно небезпечним ускладненням травми орбіти, яке може призвести до незворотної втрати зору. Раннє розпізнавання клінічних ознак, правильна інтерпретація даних КТ, швидке залучення офтальмолога та індивідуальний вибір лікувальної тактики є ключовими умовами покращення результатів лікування.

Кафедра щелепно-лицевої хірургії НМУ ім. О.О. Богомольця вітає колег із публікацією у міжнародному фаховому журналі та продовжує розвивати наукову і клінічну співпрацю в галузі сучасної щелепно-лицевої хірургії.

Оригінальна стаття в Journal of Cranio-Maxillo-Facial Surgery