Реконструкція нижньої щелепи за допомогою мікросудинного малогомілкового клаптя є сучасним стандартом лікування при великих дефектах кісткової тканини. Ця методика широко застосовується у світовій практиці, а в Україні, особливо в умовах війни, стала життєво необхідною для порятунку пацієнтів із важкими бойовими травмами обличчя.
Одним із головних викликів при реконструкції нижньої щелепи є не лише відновлення її цілісності, а й забезпечення можливості нормального жування та мовлення. Саме тому фахівці Кафедри щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій ІПО НМУ ім. О.О. Богомольця при плануванні подібних втручань одразу передбачають можливість подальшого стоматологічного протезування.
У багатьох випадках під час реконструкції одномоментно встановлюються дентальні імплантати. Це дозволяє значно скоротити терміни відновлення, хоча процес протезування все одно може тривати до року. Незважаючи на складність і тривалість лікування, цей підхід дає пацієнтам шанс повернутися до повноцінного життя.
Ми радіємо, що значна частина наших пацієнтів вже пройшла цей складний шлях і отримала можливість повноцінно жувати та говорити. Їхні історії відновлення є найкращим підтвердженням ефективності сучасних реконструктивних методик.
Фахівці Кафедри продовжують удосконалювати підходи до лікування та реабілітації пацієнтів з тяжкими травмами обличчя. Наше завдання – не лише рятувати життя, а й повертати його якість.
Наші колеги провели забір частини чутливого сурального нерву з гомілки, створили анастомоз із можливістю регенерації лицевого нерву
Ботулотоксин А (БТА) успішно застосовують не лише в пластичній хірургії, та косметології, а і для корекції овалу обличчя при гіпертрофії жувальних мязів
Дмитро Філоненко розповідає про складний процес відновлення облич українських військових після важких травм, зокрема мінно-вибухових поранень, а також про особливості екзопротезування і виклики, що стоять перед лікарями
Ускладнювало проведення операції і те, що після травми минуло 2,5 тижні: тканини вже загоїлися, тож не було чітких орієнтирів в стандартних анатомічних ділянках