Кафедра щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій ІПО НМУ ім. О.О. Богомольця представляє рідкісний клінічний випадок синовіального хондроматозу скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС).
Пацієнтка звернулася зі скаргами на дискомфорт при відкриванні рота у ділянці лівого СНЩС та появу «кульки» в проєкції суглоба. Протягом року утворення поступово збільшувалося в розмірах і стало помітним зовні. Обмеження амплітуди відкривання рота не відзначалося, що ускладнювало своєчасне розпізнавання патології.
За даними комп’ютерної томографії підтверджено наявність великої кількості хондроматозних утворень у порожнині суглоба, характерних для синовіального хондроматозу.
Синовіальний хондроматоз — це доброякісне пухлиноподібне ураження, за якого в синовіальній оболонці відбувається хондрометаплазія з утворенням численних гіалінових хрящових вузликів. З часом вони кальцифікуються, відокремлюються й перетворюються на вільні внутрішньосуглобові тіла. Переважно уражаються великі навантажені суглоби (колінний, кульшовий), а залучення СНЩС вважається рідкісним і описується переважно у вигляді поодиноких клінічних випадків.
Клінічно для синовіального хондроматозу СНЩС характерні біль у ділянці суглоба, преаурикулярний набряк, обмеження відкривання рота, крепітація та/або клацання, можливі девіація нижньої щелепи та поступові оклюзійні зміни. У ранніх стадіях захворювання симптоми можуть імітувати звичні внутрішньосуглобові розлади (дисфункцію або дислокацію диска), що призводить до затримки діагностики.
Методами вибору для візуалізації є КТ/КЛКТ та МРТ. КТ дозволяє виявити множинні кальцифіковані вільні тіла, оцінити ерозію головки нижньої щелепи та стінок суглобової ямки; у більшості пацієнтів вогнища розташовані переважно в верхньому відділі суглоба. МРТ має перевагу в діагностиці некальцифікованих хрящових вузликів і суглобового випоту, що підвищує чутливість дослідження на ранніх стадіях.
Лікування є хірургічним і полягає у видаленні внутрішньосуглобових тіл, за потреби — у поєднанні з частковою або тотальною синовектомією. Залежно від поширеності процесу застосовують артроскопічні техніки або відкриту артротомію. За умови повного видалення змінених тканин прогноз загалом сприятливий; рецидиви описують як поодинокі, а злоякісне переродження в синовіальну хондросаркому є вкрай рідкісним.
З огляду на значні розміри та кількість внутрішньосуглобових тіл пацієнтці виконано оперативне втручання — видалення хондроматозних тіл лівого СНЩС із завушного доступу. Післяопераційний перебіг проходить під динамічним наглядом із контролем функції суглоба, об’єму рухів і стану м’яких тканин у ділянці операції.
Cиновіальний хондроматоз СНЩС — рідкісна патологія, яка може маскуватися під звичні дисфункції суглоба. Своєчасна візуалізаційна діагностика та адекватне хірургічне лікування забезпечують гарні функціональні результати, дозволяють уникнути деформацій та зменшують ризик рецидиву.
Завідувач Кафедри, професор Юрій Чепурний, спільно зі співробітниками клініки щелепно-лицевої хірургії та стоматології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на чолі з начальником клініки Віктором Мазуром провели складну операцію пацієнту, який зазнав бойового поранення обличчя
Дефект твердого та м’якого піднебіння, верхньої щелепи та стінок орбіти виник у бійця ЗСУ в результаті вогнепального поранення
Каротидна ендартеректомія з внутрішньої сонної артерії проводилася з приводу стенозуючого атеросклерозу брахіоцефальних артерій
Перший етап хірургічного втручання — реконструкція нижньої щелепи та м’якотканинного дефіциту підборіддя із застосуванням аутотрансплантату малогомілкової кістки на судинній ніжці
