Сьогодні ми маємо епідемію травм, про які ще десять років тому говорили хіба що в навчальних аудиторіях або спеціалізованих закордонних клініках. Втрата носа, очей, вух, частин обличчя — нова реальність військової медицини в Україні. І серед тих, хто відповідає на цей виклик — щелепно-лицевий ортопед, асистент Кафедри щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій ІПО НМУ ім. О.О. Богомольця Дмитро Філоненко. В інтерв’ю “Суспільному” він розповів, як допомагає українським військовим відновити гідність після тяжких поранень (відео доступне за посиланням).
Перед журналістами він викладає набір протезів — штучні вуха, очі, носи. На вигляд — як живі. Але це не пластика і не пластична хірургія. Це — чисте протезування.
«Хірургія має межі. Після неї приходить протезування. І часто протез — це проміжне рішення, щоб пацієнт міг просто жити і соціалізуватися», — пояснює Дмитро.
Протези виготовляються зі спеціального сертифікованого медичного силікону. Це той самий матеріал, який знають рибалки або кухарі: гнучкий, міцний, термостійкий. Але тут — високотехнологічна версія, що контактує зі шкірою десятки годин на день. На ніч пацієнтам радять знімати протез, щоб шкіра відпочила.
Кріплення може бути або на гримерний клей, або — значно сучасніший варіант — через титанові фіксатори з магнітами, імплантовані у кістку. Так само, як ставлять зубний імплантат.
«Найцікавіше — це стоматологія. Історично, анатомічно, технічно — все це частина стоматології», — розповідає Дмитро. — «Око — це стоматологія. Нижня щелепа — велика частина обличчя. І відновити це якісно може лише стоматолог, який працює з кісткою, м’якими тканинами, протезами».
Головна відмінність — індивідуальний підхід. На жаль, досі поширеною є практика, коли військовим просто підбирають щось «приблизне» з наявного набору: відкривають коробку, обирають кольорову кульку — і дають. Але якість життя з таким протезом — мінімальна.
«Військові часто не знають, чи добре це, що їм дали. А коли вони бачать індивідуальний, функціональний, природний протез — виникає шок. Один з моїх пацієнтів зі сльозами на очах надіслав фото мамі: “У мене є надія”».
Очні протези можуть бути рухомими. Якщо добре підготовлене ложе, такий протез навіть слідкує за рухом іншого ока. Виготовлення одного — щонайменше три візити, 10 годин роботи восьми спеціалістів. І кожен — унікальний.
«Потрібно 2000 очних протезів на рік. Але індивідуальних лицьових — близько 20. Це й пояснює, чому досі не було в Україні фахового центру. Потреба була мізерною. А зараз — вибухова».
Дмитро Філоненко користується методами 3D-сканування, цифрового моделювання та друку. Якщо фото пацієнта до травми немає — підбирають донора з подібною анатомією (наприклад, інтерна чи молодого лікаря), сканують його обличчя, моделюють дефект, друкують зразок на 3D-принтері, формують майбутній протез.
«Це велика частина роботи — ось тут», — каже Дмитро, вказуючи на голову. — «Нема з ким радитись. Інстаграм, електронна пошта, телефон. Фахових колег — одиниці в світі».
Одним із небагатьох винятків стала Рут Мюллервельд — німецький окулярист, яка попри війну приїхала до Києва і передала досвід особисто.
Індивідуальний протез — це не лише зовнішність. Наприклад, при втраті ока протез повинен захищати слізну залозу. При правильному виготовленні пацієнт може не знімати його місяцями. Стандартні ж «коробкові» зразки потребують щоденного догляду і викликають запалення.
«Якщо зробити правильно — людині легше і фізично, і психологічно», — наголошує лікар.
Не всі пацієнти — військові. Є жертви онкологічних захворювань, які пройшли складне лікування, але втратили частину обличчя.
«Пацієнтка прожила 12 років після операції. Її врятували. Але хіба хочеться 12 років жити без частини обличчя? А так — вона піде за кавою, і ніхто нічого не помітить».
Діти — окрема категорія. Обличчя змінюється з віком, тому протези потрібно оновлювати, але фіксатори в кістці залишаються.
Попри надзвичайну значущість справи, підтримки держави поки що замало. Протезування фінансується за власний кошт лікаря, допомогу партнерів та донати. На матеріали Дмитро збирає кошти в Instagram.
«Доба і так у мене триває 36 годин, але її не вистачає. Вже є напрямки, які фізично не встигаю покривати. Хочуть клонувати мене», — жартує він.
Державне фінансування ускладнюється тим, що індивідуальний протез не має фіксованої ціни — все залежить від складності, обсягу роботи, матеріалів.
«Це постійно розвивається. Це медицина майбутнього. І ми створюємо її тут і зараз».
🔗 Кафедра щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій ІПО НМУ ім. О.О. Богомольця висловлює глибоку подяку Дмитру Філоненку за його унікальний внесок у реабілітацію пацієнтів та розвиток вітчизняного медичного протезування. Ми віримо, що цей досвід стане основою нової української школи реконструктивної медицини.
📌 Якщо ви — військовий або лікар, який шукає підтримки у реабілітації пацієнтів з важкими дефектами обличчя — звертайтесь. Індивідуальність — це не розкіш. Це необхідність.
Війна в Україні залишила глибокі рани не лише на тілі країни, але й на обличчях захисників. Професор Юрій Чепурний розповідає про виклики та досягнення у сфері щелепно-лицевої хірургії, пов’язані з бойовими травмами.
Нерідко пацієнти, яким показаний синусліфтинг, мають супутні проблеми в порожнині носа та придаткових пазухах
Були виконані три складні операції: фронто-лобне висування, дистракція верхньої щелепи за Le Fort III та усунення гіпертелоризму шляхом медіалізації орбіт
Аугментація альвеолярних відростків дозволяє створити оптимальні умови для встановлення зубних імплантатів, відновлення структури щелепи та поліпшення естетики обличчя
