Дослідження про вплив діаметра імплантату на потенційну площу контакту з кісткою

У міжнародному журналі Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, Medicine, and Pathology (Elsevier, Scopus) опубліковано результати дослідження Evaluation of bone-to-implant contact area in patients with reduced residual bone height in the posterior maxilla: A virtual simulation study.

Стаття присвячена оцінці потенційної площі контакту між кісткою та дентальним імплантатом (pBIC) у пацієнтів із недостатнім кістковим об’ємом у дистальних відділах верхньої щелепи.

Автори дослідження: Артем Артемчук, аспірант Кафедри; Бекір Османов, асистент Кафедри; Юрій Чепурний, д.мед.н., професор, в.о. завідувача Кафедри.

Про що робота

Автори на основі даних комп’ютерної томографії та CAD/CAM-технологій in silico змоделювали 444 віртуальні дентальні імплантації імплантатами різного діаметра (3,5; 4,0; 4,5 мм) і показали, що збільшення діаметра імплантата на 0,5 мм дає приріст площі pBIC на 16–18 % в умовах достатньої залишкової висоти кістки (2–7 мм). Водночас при залишковій висоті альвеолярного відростка <2 мм різниця площі контакту між імплантатами різного діаметра не є клінічно значущою.

Значення для клінічної практики

Отримані результати розширюють уявлення про планування дентальної імплантації в умовах атрофії кістки та можуть впливати на клінічне прийняття рішень у лікуванні таких пацієнтів.

Посилання на публікацію на ScienceDirect.