Очне протезування після військової травми

Очне протезування після військових травм — складна й водночас надзвичайно актуальна проблема, що постає перед багатьма людьми, особливо в сучасних реаліях України. У цій публікації своїм досвідом, знаннями та практичними порадами ділиться Дмитро Філоненко — стоматолог-ортопед, асистент Кафедри щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Саме він розповість, як стоматологічний підхід і протезні технології допомагають тисячам людей, які потребують якісного очного протеза, повернутися до повноцінного життя та соціальної адаптації.

Чому стоматолог-ортопед займається очним протезуванням?

Часто мені ставлять питання: як так сталося, що я — стоматолог-ортопед — почав займатися виготовленням очних протезів? Відповідь дуже проста: протезування — це моя спеціалізація. Заміна втраченого зуба чи частини ока з погляду інженерії та біомеханіки подібні за принципами. На перший погляд це дивно, адже коли йдеться про очі, пацієнти вважають, що цим повинні займатися виключно офтальмологи. Безперечно, офтальмологи відіграють ключову роль у підготовці пацієнта до імплантації чи встановлення протезу: вони оперують, лікують, роблять усе можливе, щоб врятувати зір або створити оптимальні умови для майбутнього протезу. Але саме виготовлення очного протеза — це сфера, де я застосовую стоматологічні знання про матеріали, знімні конструкції та технології.

Яка ситуація з очним протезуванням в Україні?

За неофіційними даними колег-офтальмологів, в Україні щороку потребують очних протезів близько 2–2,5 тисяч пацієнтів. І якщо раніше більшість звернень були пов’язані з онкологічними захворюваннями, вродженими вадами або наслідками різноманітних травм, то зараз (після початку повномасштабних військових дій) до мене часто звертаються військові з бойовими пораненнями обличчя та очей.

Звісно, в ідеальному сценарії медики намагаються відновити зір, або принаймні зберегти око задля естетики. Але коли це неможливо, доводиться звертатися до протезування. І тут вже виникає проблема: якісне очне протезування в Україні поки що не дуже розвинене, особливо якщо йдеться про індивідуальний підхід.

Трапляються історії, коли людям просто «підбирають» готовий протез зі стола, не враховуючи форму очної ямки та інші анатомічні особливості. Людина починає скаржитися на дискомфорт, натирання, у деяких випадках протез навіть виявляється для протилежного ока (ліворуч замість праворуч чи навпаки)!

Як я опанував методику та з чого складається процес?

Почалося з того, що під час проведення складних лицевих реабілітацій, для складних реконструкційних робіт мені були потрібні були очні протези. Спочатку звертався до колег, проте якість готових зразків мене не влаштовувала. На щастя, в Україну приїхала досвідчена німецька окуляристка Рут Мюллєр-Вут, яка поділилася своєю методикою. Вона з подивом виявила, що ми за три дні «вхопили» основні принципи та вже могли розпочинати власне виготовлення.

Загалом технологія очного протезування походить саме зі стоматології. Після Першої і Другої світових воєн багато стоматологів переключалося на виготовлення таких виробів, адже знання про знімні протези зубів виявилися дуже корисними й у конструюванні протезів ока.

Основні етапи виготовлення:

• Зняття відбитка з очної ямки (анафтальмічної порожнини). Це дозволяє отримати ідеально точну форму.
• Створення «моделі» — проміжної форми з воску чи спеціального матеріалу.
• Корекція та примірка — перевірка розміру, рухливості повік і кон’юнктиви.
• Художнє опрацювання райдужки та «білка» — ручне розфарбовування, враховуючи колір, відтінки, судинний малюнок. Важливо робити це «з натури», коли пацієнт присутній поруч, а не по фото.
• Полірування — неймовірно трудомісткий процес, аби не було жодних подряпин, здатних викликати дискомфорт. Приблизно 5 годин із 8–9 годин роботи над одним протезом припадає саме на полірування.

Матеріали: скло чи акрил?

Історично існують дві основні групи матеріалів для очних протезів:

• Скляні. Вони мають гарні естетичні властивості, проте досить крихкі та складні в догляді. До того ж зазнати корекції (наприклад, підпилювання) вони не можуть: скло легко тріскає, і якщо є найменша подряпина, треба виготовляти новий протез.
• Акрилові. Спеціальний, біосумісний акрил (по суті, пластмаса «стоматологічного» типу, але з особливими властивостями) набагато простіше коригується, довше слугує й безпечніший. Він легкий, його можна ретельно відполірувати, а при потребі знову полірувати, щоб відновити ідеальну гладкість.

Сьогодні в багатьох європейських країнах (Німеччина, Франція) вже частіше застосовують акрил. Мої власні дослідження та практика також підтверджують, що саме акриловий протез з добре пропрацьованою формою та якісною поліровкою дає найвищий рівень комфорту пацієнтам.

Скільки часу потрібно й скільки це коштує?

Термін виготовлення одного протеза з усіма етапами — орієнтовно 8–9 годин. З них близько 5 годин іде на полірування.

Вартісь у розвинутих країнах різниться. У Німеччині один акриловий очний протез коштує близько 3100 євро, у Франції — близько 900 євро (там по-іншому працює система страхування).

В Україні законодавчо очне протезування має покриватися державним коштом, однак на практиці пацієнти стикаються з відсутністю належного фінансування чи фахівців, які можуть запропонувати індивідуальний виріб.

У своїй практиці я намагаюся працювати безкоштовно з військовими, які отримали військові травми. Це для мене принципово важливо, особливо в умовах, коли кількість таких поранень зросла в рази. Дуже допомагають благодійні фонди, які покривають вартість матеріалів.

Догляд за протезом

Очний протез — це знімна конструкція. Пацієнтам обов’язково треба пояснити, як його правильно встановлювати і знімати. Зазвичай:

• Досить раз на місяць дістати протез і промити його.
• Раз на рік бажано звернутися для професійного переполірування, щоб він залишався ідеально гладеньким.

Термін служби якісного акрилового протеза — приблизно 7 років, якщо дотримуватися рекомендацій щодо догляду.

Багато людей спочатку бояться торкнутися очей і знімати протез самостійно, тому за потреби я чи мій асистент детально показуємо процес, записуємо коротке відео в телефоні пацієнта. Це допомагає швидше опанувати навичку.

Психологічний аспект

Втрата ока — це не лише медична, а й потужна психологічна та соціальна травма. Людині складно звикнути до нового вигляду, часом вона очікує від протеза 100-відсоткової заміни реального ока, тоді як певні обмеження все ж існують. Тому робота з пацієнтами — це часто й робота «психолога», котрий слухає, заспокоює, пояснює.

Особливо складно з молоддю. Молоді болісніше сприймають зміни зовнішності. А у випадку військових, які пройшли бойові дії, додається й емоційна травма війни. Їм важливо відчути, що життя продовжується, а якісний протез дозволяє їм повернутися до нормальної соціальної активності.

Висновки

Очне протезування — це складний, але необхідний процес, що знову вийшов на передній план у зв’язку з кількістю травм, зокрема військових. Ми — протезисти — маємо всі необхідні інструменти, матеріали та знання, щоб запропонувати високоякісні рішення й розвивати цей напрям спільно з офтальмологами та щелепно-лицьовими хірургами.

Ми продовжуємо вдосконалюватися. Для мене найголовніше — повернути пацієнтові впевненість у собі, допомогти «знову виглядати людиною», як вони самі кажуть. Усе це варте зусиль, часу й затрат. Нехай цей напрям стає все більш розвиненим і підтриманим державою, адже право на якісне життя та здоровий вигляд має кожен — і цивільні, і військові.

Автор: Дмитро Філоненко, стоматолог-ортопед, асистент кафедри щелепно-лицьової хірургії та сучасних стоматологічних технологій Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

PS: Якщо ви або ваші близькі потребуєте консультації, звертайтеся на Кафедру.